- дитиніти
- -ію, -ієш, недок., розм.Те саме, що дитинитися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дитиніти
Смотреть что такое "дитиніти" в других словарях:
дитиніти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
дитячий — а, е. 1) Прикм. до дитина і діти I. || Признач. для дітей. || у знач. ім. дитя/ча, чої, ж. Кімната для дітей. •• Дитя/ча консульта/ція лікувально профілактична установа для дітей. Дитя/ча лік … Український тлумачний словник
годувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Давати кому небудь їжу. || Давати корм тваринам, птахам і т. ін. || Давати дитині грудь. 2) Утримувати кого небудь. 3) перен. Бути джерелом засобів до існування … Український тлумачний словник
дитинин — а, е. Належний дитині … Український тлумачний словник
здитиніти — ію, ієш, розм. Док. до дитиніти … Український тлумачний словник
люлі — лю/лі лю/лі, лю/лі лю/лечки, виг. Уживається як приспів у колискових піснях. || кому і без додатка. Уживається як побажання приємного сну (звичайно дитині) … Український тлумачний словник
малолітній — я, є. Який має мало років (про дітей, підлітків); неповнолітній. || Власт. дитині; дитячий … Український тлумачний словник
народжувати — ую, уєш, недок., народи/ти, роджу/, ро/диш, док. 1) перех. Давати життя дитині (дітям) під час пологів (про жінку або самицю). 2) перех., перен. Давати початок чому небудь, створювати що небудь, бути причиною появи когось, чогось. || Пробуджувати … Український тлумачний словник
недитячий — а, е. Не властивий дитині … Український тлумачний словник
приводити — джу, диш, недок., привести/, еду/, еде/ш; мин. ч. приві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди небудь. || Приходити куди небудь, з являтися десь на чолі загону, війська… … Український тлумачний словник
